Здатність до зачаття і стан здоров’я ще ненародженої дитини великою мірою залежать від роботи щитоподібної залози. Ця маленька залоза у формі метелика повністю виправдовує звання королеви метаболізму, оскільки керує всіма органами та системами.
Патології щитоподібної залози і ендокринні порушення стають все більш поширеними серед дівчат та молодих жінок репродуктивного віку. Вони вкрай негативно впливають на можливість завагітніти та перебіг вагітності, а також на стан мами і новонародженого малюка після пологів. Щоб ендокринні причини безпліддя ніколи не затьмарили вашого сімейного щастя, потурбуйтеся про свою королеву ще на етапі планування вагітності.
Для чого потрібні тиреоїдні гормони
Тиреоїдні гормони, які синтезує щитоподібна залоза, необхідні для нормального метаболізму і забезпечення енергетичних потреб організму. Сили для щоденних справ та досягнення особистих життєвих цілей, фізична активність і навіть здатність до зачаття – все це залежить від того, як працює щитоподібна залоза.
Майже всі органи та тканини нашого тіла містять рецептори до тиреоїдних гормонів. Взаємодіючи з гормонами, ці рецептори запускають каскад біохімічних реакцій і таким чином забезпечують обмін речовин. Якщо гормонів недостатньо, рецептори не спрацьовують – так виникають порушення тих чи інших функцій організму.
Тому адекватна робота щитовидної залози і достатній рівень тиреоїдних гормонів під час вагітності є мегаважливими умовами для нормального внутрішньоутробного розвитку та народження здорової доношеної дитини. Дефіцит тиреоїдних гормонів і йоду до зачаття та під час вагітності може призводити до таких наслідків як:
- нерегулярний менструальний цикл і ненастання овуляції;
- ендокринне безпліддя;
- зниження ймовірності настання вагітності як природним способом, так і методом ЕКЗ;
- звичне невиношування вагітності (RIF);
- затримка внутрішньоутробного розвитку плода;
- крупний плід, що може призводити до пологових травм та потреби в кесаревому розтині;
- передчасні пологи і народження недоношених дітей;
- післяпологова депресія у матері;
- затримка фізичного та інтелектуального розвитку дитини (в найбільш важких випадках – розвиток кретинізму).
Для оцінки роботи щитоподібної залози призначається аналіз на визначення рівня тиреотропного гормону або тиреотропіну (ТТГ). Тиреотропін виробляється гіпофізом і регулює роботу щитоподібної залози, завдяки чому вона синтезує гормони Т3 і Т4 (трийодтиронін і тироксин відповідно). Для умовно здорових жінок рівень ТТГ до зачаття становить 0,4-4,0 мМО/мл, а під час вагітності не більше 2,5 мМО/мл. Пацієнти зі зниженим ТТГ отримують замісну гормональну терапію препаратами левотироксину.
Гормони матері впливають на розвиток плоду до другого триместру включно. Тому визначення рівня ТТГ і зачаття потрібно проводити послідовно, така діагностика важлива ще на етапі планування вагітності. Якщо склалося так, що жінка вже вагітна, то аналізи на гормони слід провести якомога раніше.
Згідно рекомендацій Американської тиреологічної асоціації (ATA), яка займається дослідженнями в області профілактики та лікування щитоподібної залози, рівень ТТГ потрібно перевіряти кожні 5 років після 36 років і кожен рік після 60 років.
Коли зміна рівня тиреоїдних гормонів є нормальною
Зміна рівня тиреоїдних гормонів в першому та другому триместрах є нормальною фізіологічною реакцією на вагітність і не свідчить про ендокринні порушення у вагітної. Це наслідок вмикання механізмів адаптації, якими пов’язані щитовидна залоза і вагітність. Гормональні коливання відбуваються через підвищення рівня ХГЛ (хоріонічного гонадотропіну людини) та естрогенів, необхідних для адаптації жіночого організму до вагітності та регуляції внутрішньоутробного розвитку плода. Тому в першому триместрі знижується рівень ТТГ, а в другому триместрі підвищується рівень гормонів Т3 і Т4. Обидва процеси вважаються фізіологічною нормою.
Інша справа, коли дисфункція щитоподібної залози турбує жінку ще до моменту зачаття та настання вагітності. В такому випадку потрібен контроль гормонального статусу та призначення адекватної терапії, що компенсує дефіцит гормонів або навпаки пригнічує їх надмірний синтез.
Гіпотиреоз і вагітність
Гіпотиреоз – це стан, коли функція щитоподібної залози знижена і вона виробляє недостатньо гормонів, внаслідок чого метаболізм сповільнюється. Найчастіше гіпотиреоз виникає на фоні аутоімунного тиреоїдиту (хвороби Хашимото). Дефіцит тиреоїдних гормонів зустрічається набагато частіше, ніж надлишок. Зазвичай його складно діагностувати через неспецифічність симптомів, які маскуються під прояви абсолютно різних проблем зі здоров’ям:
- кардіологічні симптоми – підвищення артеріального тиску до значних показників, підвищення рівня загального холестерину, біль в ділянці серця;
- гастроентерологічні – часті закрепи, набір зайвої ваги навіть без переїдання;
- дерматологічні – поява шкірних висипань, сухість шкіри, ламкість та випадіння волосся;
- неврологічні – слабкість і сонливість навіть після достатнього відпочинку, хронічна втома і знижена працездатність, постійне відчуття холоду, схильність до депресивних станів.
Визначення зниженого рівня тиреотропного гормону дуже важливе для отримання відповіді на запитання, чи можна завагітніти при гіпотиреозі. Так само, як і йододефіцит, гіпотиреоз спричинює порушення овуляторного менструального циклу, безпліддя і невдалі спроби ЕКЗ. Коли вагітність настає, то саме гормони щитоподібної залози відповідають за закладку центральної та периферичної нервової системи: зокрема, формування нервової трубки і головного мозку у плода. А також власної щитоподібної залози майбутнього малюка. Тому тиреоїдних гормонів в період вагітності потрібно вистачати на двох.
Гіпертиреоз і вагітність
Гіпертиреоз – це протилежний гіпотиреозу стан, коли функціональна активність щитоподібної залози підвищена і гормонів продукується занадто багато. Існує навіть таке поняття: тиреотоксикоз, тобто самоотруєння організму надлишком власних гормонів. Найчастіше гіпертиреоз розвивається внаслідок дифузного токсичного зобу (хвороби Грейвса-Базедова). Активізація метаболізму проявляється такими симптомами як підвищена тривожність, тахікардія (прискорене серцебиття), пітливість навіть взимку, втрата ваги без обмеження в їжі, безсоння.
Відсутність належного лікування при гіпертиреозі призводить до важкої прееклампсії, ризику відшарування плаценти, передчасних пологів і самовільного аборту.
Ведення вагітності при дефіциті тиреоїдних гормонів та йоду
Гормони щитовидки та фертильність тісно взаємопов’язані і визначають репродуктивний потенціал жінки. Досягнення зачаття і підтримка нормального перебігу вагітності при гіпотиреозі чи гіпертиреозі визначається не самим фактом захворювання, а наявністю гормонального дефіциту та можливостей його ефективної корекції. Тому якщо жінка має ендокринні порушення і планує вагітність, то функції щитоподібної залози потрібно максимально компенсувати до зачаття, а не після. До основних рекомендацій, здатних попередити гестаційні ризики і зберегти вагітність до доношеного терміну, належать:
- прийом препаратів йоду, цинку і селену за призначенням лікаря (ця потреба завжди актуальна, оскільки кожен українець більшою чи меншою мірою відчуває йододефіцит, а цинк та селен діють як кофактори багатьох біохімічних процесів в організмі матері і дитини);
- збагачення раціону харчування йодованою сіллю, морською капустою та іншими багатими на йод продуктами задовго до зачаття;
- при гіпотиреозі призначається замісна гормональна терапія препаратами левотироксину (за медичними показаннями застосовується навіть під час вагітності);
- при гіпертиреозі призначається антитиреоїдна терапія препаратами пропілтіоурацилу (на ранніх строках) або тіамазолу (після 16-го тижня) в мінімальних ефективних дозах;
- ретельний моніторинг рівня ТТГ і адекватна корекція дозування препаратів тироксину протягом всього періоду гестації.
Здорова щитоподібна залоза матері – це справжній щит для двох, який захищає її саму та майбутнього малюка від дефіциту життєво важливих нутрієнтів і задовольняє всі енергетичні потреби організму. Контроль рівня гормонів та функціонального стану щитоподібної залози до моменту зачаття важливий для правильного обміну речовин і розуміння тактики ведення вагітності.
