Сучасна репродуктивна практика в Україні знає такі клінічні випадки безпліддя, коли для успішної вагітності і народження здорової дитини виникає потреба у застосуванні двох методів одночасно – донації ооцитів і сурогатного материнства.
Поєднання двох репродуктивних технологій
Комбінування двох різних протоколів дозволяє досягати успіху навіть за наявності кількох складних факторів безпліддя:
- Донорство яйцеклітин – це допоміжна репродуктивна технологія з використанням статевих клітин жінки-донора на етапі утворення ембріона, яка рекомендована парі у тих випадках, коли безпліддя асоційоване з важким жіночим фактором (пацієнтка має знижений яєчниковий резерв).
- Сурогатне материнство – це допоміжна репродуктивна технологія із залученням третьої особи (сурогатної мами) на етапі трансферу і виношування ембріона, що призначається офіційно одруженій парі у крайньому випадку, коли пацієнтка через стан здоров’я не може самостійно виносити і народити дитину.
Така поєднана програма передбачає залучення більшої кількості учасників (безплідні чоловік і дружина, донор яйцеклітин, сурогатна мама). Отже, вимагає розширеного підходу в організації координування та укладання юридичних договорів між сторонами, а також медичного супроводу на етапах отримання гамет від донора, запліднення in vitro та ембріогенезу протягом періоду вагітності. Вартість такої програми буде дещо дорожчою, ніж у випадку сурогатного материнства з власними ооцитами чи кріоконсервованими ембріонами пацієнтки.
В яких випадках сурогатне материнство поєднується з донацією яйцеклітин
Сурогатне материнство з донорськими ооцитами призначається безплідній одруженій парі в тих випадках, коли жінка:
- окрім проблем з фертильністю має суттєве зниження оваріального резерву і навіть після гормональної стимуляції овуляції не може продукувати власні ооцити;
- має синдром передчасного виснаження яєчників (ранню менопаузу), при якому кількість антральних фолікулів мізерно мала для отримання ооцитів;
- взагалі не має яєчників (у результаті хірургічного видалення через захворювання або травму);
- має важкі соматичні захворювання, які є безумовними протипоказаннями до виношування вагітності;
- перенесла кілька невдалих ембріотрансферів у попередніх програмах ЕКЗ, які не завершилися імплантацією в ендометрій, і це було спричинено саме незадовільною якістю її ооцитів.
Чи безпечно комбінувати сурогатне материнство з донацією ооцитів
Зазвичай комбінування сурогатного материнства з донацією яйцеклітин не викликає ніяких додаткових труднощів і не чинить негативного впливу на успішний результат програми.
Різний генетичний матеріал (яйцеклітина жінки-донора і сперматозоїд чоловіка з пари-замовника) не становить ніякої небезпеки для здоров’я плода чи сурогатної мами. Якщо для запліднення in vitro відібрано зрілий донорський ооцит високої або хорошої якості – це суттєво збільшує шанси на отримання морфологічно і хромосомно правильного ембріона, його успішний розвиток до стадії зрілої бластоцисти (5-та доба культивування), імплантацію в ендометрій сурогатної матері, нормальний перебіг вагітності без пренатальних ускладнень і пологи без акушерських ризиків.
Чию генетику успадкує малюк, народжений сурогатною мамою з донорської яйцеклітини
Це питання, яке справедливо хвилює пару-замовника. Розподіл генетичної інформації в цьому випадку виглядатиме так:
- половину хромосомного набору (каріотипу) у вигляді 23 хромосом малюк успадковує від біологічного батька;
- другу половину хромосомного набору (також 23 хромосоми) – від жінки-донора;
- важливо, що у випадку донаційної програми ключову роль для дитини відіграє саме генетика батька (батьківський фенотип, темперамент і особливості фізичного та ментального здоров’я домінуватимуть в процесі внутрішньоутробного розвитку плода);
- оскільки мати не надає яйцеклітин і не виношує плід, то майбутня дитина не нестиме її генетику, проте можливо підібрати донора ооцитів, чия зовнішність буде наближеною до фенотипу пацієнтки;
- генетика сурогатної матері ніяким чином не впливає на формування дитини, оскільки до порожнини матки переноситься вже готовий ембріон, який містить повний каріотип з 46 хромосом.
Згідно діючого в Україні законодавства стосовно застосування допоміжних репродуктивних технологій (Наказ №787 МОЗ України від 09.09.2013), сама сурогатна мама не має юридичного права одночасно виступати ще й донором яйцеклітин. Оскільки в такому випадку дитина, яку вона зобов’язується одразу після народження передати парі-замовнику як законним біологічним батькам, мала би з нею генетичний зв’язок і фактично вважалася рідною, а це неприпустимо з морально-етичної точки зору.
Варто зазначити, що донором ооцитів може бути як анонімна жінка-донор, так і близька родичка пацієнтки, наприклад, молодша сестра або племінниця. В такому випадку дитина, навіть якщо вона народжена в результаті програми сурогатного материнства з донорськими яйцеклітинами, отримає споріднену з пацієнткою генетику і матиме її фенотипічні ознаки, тобто схожу зовнішність. А отже, візьме генетичну інформацію від обох біологічних батьків.
