Імунологічне або аутоімунне безпліддя – ситуація, коли попри палке кохання імунітет жінки вороже сприймає статеві клітини чоловіка і виробляє проти них антиспермальні антитіла (АСАТ) або імунітет чоловіка сам атакує власні сперматозоїди. І в першому, і в другому випадку результатом такого спротиву є ненастання вагітності. А значить – відсутність дітей.
Непліддя імунологічного генезу – це не зовсім захворювання, хоча його виникнення може свідчити про наявність іншої патології. Це специфічний стан імунної системи, який можна і потрібно коригувати. Ретельне обстеження пари, призначення відповідної терапії і лікування основного захворювання здатні захистити маленьку іскру життя від хибної імунної атаки та подарувати їй зустріч з батьками.
Чому імунітет жінки атакує сперматозоїди чоловіка
У жінок імунологічне безпліддя виникає як реакція на сильне подразнення або пошкодження слизової оболонки вульви, піхви, шийки матки та ендометрію. В таких умовах сперма партнера теж сприймається як подразник. Імунітет жінки атакує сперматозоїди антиспермальними антитілами, які в нормі не виробляються, і тим самим перешкоджає заплідненню. А якщо воно все-таки відбувається, то імунна атака спрямовується на ембріон. Це призводить до самовільного викидня на ранніх термінах вагітності до 10 тижнів або до завмерлої вагітності.
Найпоширеніші причини безпліддя у жінок – це наявність в організмі загальних та статевих інфекцій, алергічних проявів, а також вогнищ ендометріозу. Саме вони викликають подразнення і структурні зміни слизових оболонок статевих органів, через які сперма чоловіка сприймається як чужорідний агент.
Чому імунітет чоловіка атакує власні сперматозоїди
У чоловіків аутоімунне безпліддя проявляється тим, що імунна система виробляє антитіла до власних сперматозоїдів. Природа забезпечила чоловічий організм гемато-тестикулярним бар’єром: складним захисним комплексом, який відокремлює сім’яники від кровоносного русла. Але коли цілісність цього бар’єру порушується і сперма потрапляє у кров, виникає аутоімунна реакція. Це відбувається внаслідок дії таких факторів як:
- травматичне пошкодження;
- хірургічне втручання (вазектомія з приводу варикозного розширення вен сім’яного канатика яєчка або варикоцеле);
- хронічний запальний процес (простатит, орхіт, епідидиміт);
- статеві інфекції;
- інтоксикація (бензини, розчинники);
- високі температури на виробництві (робота пекарем, металургом тощо);
- порушення нормального анатомічного положення органів (варикоцеле, перекрут яєчка, пахова грижа).
Антиспермальні антитіла викликають склеювання сперматозоїдів між собою і їх знерухомлення, позбавляючи можливості рухатися назустріч яйцеклітині. Тому попри вироблення достатнього об’єму сперми і сім’явиверження під час інтимної близькості, ці нейтралізовані імунною системою сперматозоїди нездатні призводити до запліднення.
Безпліддя, спричинене аутоімунними захворюваннями
Існують загальні аутоімунні захворювання, які чинять безпосередній вплив на фертильність і перебіг вагітності. Тому при підозрі на імунологічний фактор репродуктивна клініка повинна також перевірити неплідну пару на наявність даних патологій. Більшість цих аутоімунних захворювань, яким може належати роль основної причини безпліддя, частіше діагностується у жінок, ніж у чоловіків.
Цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний)
Це мультисистемне захворювання розвивається в умовах руйнування клітин підшлункової залози, які продукують інсулін. Результатом цього стає підвищення рівня глюкози в крові, яке викликає пошкодження різних органів і систем, у тому числі репродуктивної. Чоловіки помічають зниження якості сперми та затримку сім’явиверження (ретроградну еякуляцію). Жінки переживають порушення овуляції та ранню менопаузу. При настанні вагітності зростає ризик гестаційних ускладень: прееклампсії, вроджених вад розвитку та макросомії плода, перинатальної смертності.
Щоб досягти зачаття і вагітності в умовах цукрового діабету 1 типу, перш за все потрібен суворий контроль глікемії та інсулінотерапія.
Антифосфоліпідний синдром (АФС)
Присутність антифосфоліпідних антитіл у крові підвищує ризик повторних викиднів на ранніх термінах, передчасних пологів та тромботичних ускладнень під час виношування дитини.
Пацієнтки з АФС потребують ретельного спостереження акушером-гінекологом на етапі планування і ведення вагітності, а також після пологів. Для збереження і нормального перебігу вагітності потрібна терапія низькомолекулярними гепаринами та низькими дозами ацетилсаліцилової кислоти.
Розсіяний склероз (РС)
При розсіяному склерозі антитіла спрямовані проти мієлінових оболонок нервових волокон. Захворюваність припадає переважно на жінок старшого фертильного віку 35+, обмежуючи не лише опорно-рухову та сенсорну системи, але й здатність до репродукції.
Деякі наукові дослідження вказують на те, що в період вагітності частота рецидивів РС скорочується. Натомість в післяпологовому періоді рецидиви турбують частіше.
Щоб досягти вагітності і не втратити її, доцільно застосовувати допоміжні репродуктивні технології в стабільній фазі захворювання і не припиняти прийом ліків.
Системний червоний вовчак
Вражаючи переважно жінок репродуктивного віку і порушуючи роботу численних органів, системний червоний вовчак перетворює вагітних на пацієнток високого ризику. Антитіла підвищують ризик прееклампсії, затримки розвитку плода, передчасних пологів, мертвонародження та потреби у застосуванні кесаревого розтину. Вони також здатні долати плацентарний бар’єр і провокувати у новонароджених серцеві порушення або неонатальний вовчак.
Хворим на вовчак жінкам необхідне постійне спостереження та сучасні методи лікування, які не призводять до передчасного виснаження оваріального резерву і сумісні з вагітністю.
Ревматоїдний артрит
Ця хвороба здатна вражати молодих людей, які перебувають в самому розквіті життєвих сил та репродуктивного здоров’я. Викликаючи хронічне запалення великих та малих суглобів, ревматоїдний артрит також порушує і фертильність.
У чоловіків знижується рівень тестостерону в крові та погіршуються показники спермограми. Цьому також сприяє протиревматичне лікування, яке базується на нестероїдних протизапальних препаратах та кортикостероїдах. На додачу виникає зниження лібідо і зменшення частоти статевих актів. У жінок симптоми запалення зменшуються в період гестації. Проте ті, хто переживає активну стадію захворювання саме в цей час, ризикують отримати такі ускладнення як прееклампсія, передчасні пологи і потреба в проведенні кесаревого розтину.
Тиреоїдит Хашимото
При цьому захворюванні організм виробляє антитіла проти тканин щитоподібної залози, тим самим знижуючи її функцію. А коли порушується гормональний баланс і виникає дефіцит тиреоїдних гормонів, то порушується робота яєчників та яєчок. Вагітність супроводжується підвищеним ризиком повторних викиднів, передчасних пологів та розвитку дистресу плода.
Тому для покращення репродуктивної функції при хворобі Хашимото необхідна гормональна терапія гормонами щитоподібної залози.
Як подолати імунологічне безпліддя
Головна задача в процесі лікування аутоімунного безпліддя – подолати специфічну імунну реакцію організму і досягти вагітності, а потім зберегти її. Тільки вирішення імунної проблеми здатне убезпечити плід від зупинки внутрішньоутробного розвитку або спонтанного викидня і зберегти його до терміну доношеної вагітності.
Саме по собі аутоімунне безпліддя у чоловіка або жінки не є показанням до проведення ЕКЗ. Якщо імунологічний фактор є єдиною перешкодою на шляху до батьківства, після проведення відповідного лікування пара може самостійно завагітніти природним шляхом. Якщо ж ця проблема ускладнюється додатковими факторами (наприклад, непрохідністю маткових труб) – парі рекомендоване ЕКЗ при аутоімунному безплідді, коли запліднення відбувається in vitro і в порожнину матки пацієнтки переноситься вже сформований ембріон.
Оцінити індивідуальні ризики допоможе комплексне обстеження, до якого входять тести на сумісність партнерів, розширена імунограма, MAR-тест для чоловіків. Схему терапії підбирає репродуктолог, а в разі необхідності до лікувального процесу долучаються суміжні спеціалісти (імунолог, ендокринолог, ревматолог).
