Донорство яйцеклітин пропонується безплідним парам тільки після того, як всі спроби отримати власні ооцити хорошої якості виявилися безрезультатними. Звичайно, кожна сім’я прагне мати свою дитину: здорову і генетично рідну. І це завжди лишається пріоритетним напрямком в роботі репродуктологів.
Але на практиці трапляються випадки, коли вагітності, а тим більше здорової, неможливо досягти на генетичному матеріалі біологічних батьків. Таке може статися не лише через відсутність антральних фолікулів і старший репродуктивний вік жінки. Навіть молода дівчина, якщо вона має передчасне виснаження яєчників або внаслідок хірургічного видалення взагалі не має яєчників, потребує допомоги донора. Донорство яйцеклітин також допоможе у тих випадках, коли пара боїться передати дітям спадкові захворювання.
Саме тоді репродуктологи рекомендують пацієнткам такий метод лікування непліддя як програма ЕКЗ з донорською яйцеклітиною.
На кого схожа дитина після ЕКЗ
Коли ЕКЗ робить подружня пара, яйцеклітина жінки запліднюється сперматозоїдом чоловіка, і генетичний матеріал розподіляється порівну. Дитина успадковує половину хромосомного набору від батька (23 хромосоми) і половину від матері (також 23 хромосоми). Це відбувається так само, як і при зачатті внаслідок статевого акту. Різниця – тільки в методі запліднення (природним шляхом чи екстракорпорально in vitro).
Коли ЕКЗ робиться з використанням донорської яйцеклітини, дитина отримує половину генетичного матеріалу від батька і половину від жінки-донора.
Тож відповідь, на кого буде схожа дитина при ЕКЗ, така: навіть якщо малюк з’явився на світ не природним способом, а в результаті програми екстракорпорального запліднення, він буде схожим тільки на своїх генетичних маму і тата. А у випадку донації яйцеклітин – передусім на тата, але також на жінку-донора.
В чому переваги донорських ооцитів
Яйцеклітини донора мають важливі переваги для настання вагітності та народження здорового малюка:
1) донорські ооцити – це виключно молоді і здорові статеві клітини, які мають високу або хорошу якість, пройшли каріотипування (генетичну діагностику), завдяки чому забезпечують високий імплантаційний потенціал ембріона;
2) донор яйцеклітини – це анонімна особа, яка вже має хоча б одну здорову рідну дитину, що підтверджує її здатність до повноцінної репродукції;
3) ймовірність настання вагітності на донорських ооцитах є найвищою з усіх програм ЕКЗ і оцінюється в 65-80%, саме тому в циклі завжди переноситься тільки один ембріон;
4) в донорському циклі 90% жінок вагітніють після однієї-двох спроб ЕКЗ, 99% жінок – після третьої спроби ЕКЗ;
5) протокол ЕКЗ з донорськими ооцитами орієнтований на досягнення максимальної схожості майбутньої дитини на пацієнтку, оскільки жінка-донор ретельно підбирається не лише за фенотипом (кольором очей, волосся та шкіри), а й за психологічним портретом (темпераментом, рисами характеру, схильностями та здібностями);
6) окрім того, донором ооцитів завжди може стати молодша родичка пацієнтки (сестра, племінниця) – в такому випадку дитина буде очевидно схожа на матір і мати з нею спільну генетику.
Часткове донорство яйцеклітин – пронуклеарний трансфер і перенесення веретена поділу
Окрім традиційної донації ооцитів, існують альтернативні методи часткового донорства яйцеклітин. Вони рекомендовані жінкам 35-40 років при безплідді внаслідок низької якості яйцеклітин, зниження оваріального резерву, а також за наявності мітохондріальних генетичних хвороб в сімейному анамнезі (міоклональної епілепсії, первинної кардіоміопатії, синдрому Пірсона).
Тому лише обсяг донації визначає, на кого схожа дитина з донорською яйцеклітиною. Обидва методи часткової донації забезпечують батьківську спадковіть, оскільки зберігають генетичну інформацію материнської яйцеклітини, але використовують мітохондрії і клітинний потенціал донорської яйцеклітини:
- Пронуклеарний трансфер (ProNuclear Transfer або PNT) – це технологія, яка переносить пронуклеуси (клітинні ядра) з заплідненого ооцита пацієнтки в запліднений донорський ооцит. І материнський, і донорський ооцити попередньо запліднюються спермою чоловіка пацієнтки. Але до матки пацієнтки переноситься тільки донорська яйцеклітина, яка внаслідок такої маніпуляції містить ДНК батьків і молодий клітинний ресурс жінки-донора.
- Перенесення веретена поділу (Maternal Spindle Transfer або MST) – це технологія, яка переносить веретено поділу (саме воно ділить хромосоми на пари) з ооцита пацієнтки в донорський ооцит. Тільки після цього донорський ооцит, який вже містить гени пацієнтки, запліднюється спермою її чоловіка.
Дитина з донорської яйцеклітини – рідна чи чужа?
Відповідь на це відверте питання жінка знаходить швидше за лікарів:
- дитина з донорської яйцеклітини не може вважатися чужою хоча б тому, що була виношена та народжена вами;
- за 9 місяців гестаційного періоду між вами та майбутньою дитиною вже встановився не лише психологічний, а й кровний зв’язок;
- вас пов’язала пуповина, в якій циркулювала спільна кров, ви разом дихали, харчувалися одними й тими ж поживними речовинами, а органи та системи дитини закладалися завдяки вашому обміну речовин.
Коли після кількох невдалих спроб ЕКЗ репродуктолог вперше пропонує пацієнтці донацію ооцитів, то стикається зі спротивом. Чоловік хоче мати дитину тільки від мене – яке донорство? Така реакція природна і зрозуміла. Але якщо стоїть питання можливості завагітніти на донорських яйцеклітинах чи зовсім не мати дітей, рішення очевидне. І якщо є бодай один шанс на успішне материнство, розумно буде ним скористатися.
Зазвичай хвилювання стосовно того, на кого схожа дитина з донорською яйцеклітиною, виникає лише на початку програми. Практика показує, як багато дітей, народжених з донорської яйцеклітини, дивовижним чином схожі на своїх батьків. Тому якщо у вас є мрія стати мамою, то у нас є можливість для її здійснення. Команда агенції репродуктивних технологій Baby Plan щиро рада долучатися до цього щастя: настання омріяної вагітності і народження вашого малюка.
